Історії випускників: Юлія Мак

Про бажання писати

У мене не було відчуття, що я в певний момент захотіла писати. Імовірніше, це було частиною мого життя. Але тією частиною, яка приносила глибинне задоволення і відчуття виконаного обов’язку.

Я не писала великі тексти. Це було на рівні лонгридів у соцмережах чи оповідання замість листівки на дні народження друзям.

Про літературні впливи

У різні періоди життя були автори, романи яких викликали емоційний буревій, впливали на хід думок або ж спонукали до створення особистих життєвих цінностей.

Вірші про кохання Василя Симоненка — у шкільному віці, «Три товариші» Ремарка — у студентстві, «Народжений двічі» Маргарет Мадзантіні — у 25. Тоді ж я бігала всіма станціями метро, щоб купити журнал LQ та прочитати Славу Се, який на той час лише там друкувався.

У 30+ мені подобаються Бакман, Кідрук та Кузнєцова. Загалом сміливо можу назвати Євгенію Кузнєцову своєю улюбленою письменницею. ЇЇ «Мієчка» повернула мене до життя після початку повномасштабного вторгнення. Бажаю їй многая літа та наснаги для творчості. Планую виділити окрему полицю в домашній бібліотеці під її книги.

Про вплив «Річної програми письменницької майстерності»

Скажу відверто, якби не Річна програма від Litosvita, не було б не тільки «Толіків», але і Юлії Мак як авторки. Це зовсім новий етап мого життя. На курсі я отримала три головні пункти — дедлайни, теорію створення рукопису та велике бажання писати.

Про ідею для роману «Толіки»

Почну з того, що я оплатила «Річну програму письменницької майстерності», не дочитавши до кінця програму. Була вкрай здивована на першому занятті-знайомстві, що потрібно буде писати рукопис. Хотіла давати задню, але список лекторів, заради яких я, по суті, і пішла на курс, мене зупинив.

Прийшла додому і з переляком розповідала чоловіку, куди я наосліп потрапила. «Треба було до кінця програму прочитати. А тепер що робити? Позорисько. Там усі вже майже готові письменники. І я серед них єдина, яка прийшла повитріщатися на Жадана, Семківа, Михеда та Романцову». Чоловік махнув рукою і сказав: «Юляша, це не проблема. Почни писати про себе і своїх братів. Ти можеш удавати, що все життя мріяла про це розповісти. А там уже як карта ляже. Усе одно курс оплачений».

У той вечір я за 15 хвилин написала детальний план до «Толіків».

Про роботу від ідеї до рукопису

Я працювала за такою схемою:

1. Детальний план рукопису.

2. Графік роботи над текстом і дисципліна. Поставити в планері чи календарі на телефоні чіткі часові проміжки для писання. Це має стати завданням у вашому життєвому розкладі. Скільки б це не було — 30 хвилин щодня, 1−2 години на кілька днів чи 7 годин у суботу — пропишіть їх у вашому пленері та відведіть під них конкретний час.

3. Постійна комунікація з координатором. Знайти людину, яка хоч трохи розуміється в літературі, захоплюється читанням або просто любить вас. Домовитися, що вона буде підбадьорювати вас, вичитувати текст, підганяти, цікавитись успіхами.

4. Дедлайни. То святе. Як тільки є план рукопису, навпроти кожного пункту проставити бажану дату його закінчення.

Юлія Мак на випускному вечорі «Річної програми письменницької майстерності»

Про видання дебютного роману

Мені пощастило потрапити в руки професіоналів у світі видавництва. Після того як «Лабораторія» написала: «Так, ми хочемо вас видати», — ми підписали договір. А далі почався справжній креативний процес над проєктом «Толіки».

Онлайн-зустрічі з командою маркетингу щодо плану просування, івентів і подій. Чат з артдиректоркою на тему обкладинки та постійна комунікація з моєю літературною менеджеркою — Дзвінкою. У мене цей процес викликає лише приємні відчуття, подібні до маленької пригоди.

Про вплив повномасштабної війни

Я повністю перестала писати після 24 лютого й думала, що вже ніколи не повернуся до «Толіків». Оскільки в мене планувався роман із гумором, я важко уявляла, що колись ще зможу жартувати. Але більш ніж половина рукопису вже була готова. Змогла продовжити лише після того, як Litosvita відновила програму та вмотивувала творити далі.

Проте досі не можу читати книги про війну, дивитися на цю тему фільми.

Поради письменникам-початківцям

Щоранку повторювати собі, що «якось потім» — це саме зараз. І почати діяти. Хоч по реченню, але писати.

Коли ви закохуєтесь, то зазвичай робите все можливе, щоб стосунки тривали вічно, а не лишаєте це почуття на «якось потім» (коли закінчу на роботі проєкт, коли виплачу кредит за квартиру, коли переможемо). Уже сьогодні треба починати стосунки зі своїми талантами.

Про роман «Толіки»

Роман про літній безтурботний вайб дитинства та юності, які проходили наприкінці 90-х і на початку нульових. Він нагадає час, коли по мобільному розмовляли перші три безплатні секунди, слухали молодого Вакарчука, а підліткові журнали ставали психологами дівчат.

Історія про перипетії дорослішання, юні закоханості, що з роками набули абсолютно інакших відтінків. І слід дитинства, який із нами на все життя.

Передзамовити роман можна на сайті видавництва «Лабораторія».

Нагадуємо, що набір на Річну програму 2023/2024 уже закрито. Проте ви можете зареєструватися на «Курс письменницької майстерності», що стартує 30 жовтня.

Його програма комплексно охоплює всі етапи письменницької роботи: від задуму тексту, створення сюжету та героїв до редагування, видання і просування готового рукопису.

Не відкладайте мрію на «якось потім» — долучайтеся вже зараз!