Про шлях до письменництва.

Все почалося у шістнадцять із кволих спроб писати вірші. Перші оповідання написав через чотири роки. Спочатку російською, а згодом українською. Перше україномовне оповідання пізніше надрукував журнал «Березіль».

На початку шляху на мене найбільше вплинув Чак Поланік. Саме тоді з’явилося бажання самому створювати відчуте. Запрошу його до уявного столу і туди ж посаджу Кафку, Керуака, Лема, Ґарленда, Воннеґута та Філіпа Діка.

Про процес написання.

Я писав «ТАДУШ» більше двох років у декількох помешканнях, у різних фізичних та емоційних станах, у різні дивні моменти життя. Книжка росла приблизно так само, як ріс із нею я.

Спочатку не знав, що хочу написати. Були згустки відчуттів, думки і спогади – травматичні й навпаки. Але не мав чіткої картинки. Та згодом розуміння і знань стало більше (палкий привіт курсам і літшколам Litosvita) – і робота над текстом прискорилася. Написавши третину, я вже знав, якою буде остання сцена. Написавши дві третини, знав яким словом закінчиться роман. Найважче давався сам процес написання. Не відразу навчився отримувати від нього насолоду.

Про видання.

«ТАДУШ» видано у співпраці з літературною агенцією OVO. Працюючи з агенцією, я знайшов видавця і за рік пройшов шлях від рукопису до виданої книжки. Є багато людей, яким вдячний за підтримку та допомогу, без яких все точно склалося б інакше. Це можна вважати за певну настанову: дописуючи рукопис, майте за собою людей, готових вам допомогти словом, порадою чи потрібним контактом.

Те, що почалося із запису в старому блокноті в компанії друзів на дивані, розвинулося до роману і згодом було видано. Для мене це успіх.

Про цілі та плани.

Зараз закінчую другий роман, в якому набагато менше особистого і куди більше про світ. Також маю певні плани на третю книжку. Зараз писати для мене – це необхідність. Хочу робити це якісно та актуально. Люблю експериментувати і не люблю повторюватися. Прагну оригінальності в тексті та бажаю робити щось нове.

Хотів би колись мати переклад книжки англійською мовою.

Про Літшколу.

Для мене Літшкола – це про людей і класну літературну спільноту в першу чергу. Колись мені дуже не вистачало такого середовища. І я це зрозумів лише тоді, коли в нього потрапив на Літшколі. Тут можна зустріти крутих майстрів своєї справи і багато чого в них навчитися.

Зареєструватися на цьогорічну Літшколу можна на нашому сайті

І замовляйте роман Артема Поспєлова за посиланням