Історії випускників: Анастасія Овчарова
Сьогодні ділимось історією випускниці Litosvita Анастасії Овчарової. Її роман «Ми з тобою ще зустрінемось» нещодавно вийшов у видавництві «Чорні вівці».
Про шлях до письменництва
Усе почалося з курсу Таїс Золотковської у 2021 році, на який я потрапила випадково. Потім був «Курс письменницької майстерності» від Litosvita й перші опубліковані оповідання. До цього я навіть мріяти боялася про те, щоби писати.
Про авторів, які вплинули найбільше
Джоан Роулінґ, Елізабет Ґілберт і Джон Рональд Руел Толкін. А з української літератури Ольга Кобилянська, Тарас Прохасько і Христя Венгринюк. Христя взагалі моя хрещена фея в літературі.

Про письменницьку рутину
Я вірю тільки в дисципліну, тому пишу в групі, яку сама ж і створила, з друзями-письменниками. Не чекаю натхнення, а сідаю та пишу. Використовую свічки й музику, які асоціюються з процесом письма. Це допомагає.
Про навчання в Litosvita
Litosvita була базою. Що таке арка героя, як створити персонажа, як писати жанрову літературу — усе це я дізналася на курсі Litosvita.
Про жанр «книжки-розмови»
Я не сідала з думкою: «Зараз я напишу книжку-розмову», але від самого початку хотіла, щоб читач не спостерігав за героїнею збоку, а ніби сидів поруч із нею. Для мене ця книжка насамперед про внутрішній шлях, тому важливими були не лише події, а й роздуми, спогади, асоціації. У житті ми рідко думаємо лінійно, починаємо з війни, а закінчуємо дитячими спогадами. Мені хотілося зберегти цю живу логіку пам’яті й розмови, тому книжка рухається не лише через події, а й через думки героїні.
Про різницю між рукописом на книжкою
Зникло кілька занадто відвертих розділів, якими я, як виявилося, була не готова ділитися. І додалося більше про кохання, бо захотілося врівноважити болісні моменти чимось теплим.

Про найдивніший запит у Google
Не скажу, що це прям дивне, але я гуглила, у якій точці України найраніше сходить сонце.
Про внутрішню критику
Мені допомагає психотерапія та відгуки важливих для мене людей. А ще я, буквально, взяла листок, ручку й написала заяву про звільнення свого внутрішнього критика. Він іноді повертається, але я нагадую йому, що він тут більше не працює.
Про вплив повномасштабного вторгнення
Усі мої опубліковані тексти пов’язані з війною. Спочатку з війною, яка почалася у 2014 році, а потім і з повномасштабною, тому, звісно, вона дуже вплинула на мене й на мою творчість. Усі мої речення ведуть до війни.
Поради авторам-початківцям
Шукати спільноту однодумців — обов’язково. Писати на самоті складно й навіть інколи страшно. Тому шукайте тих, хто підтримає, скаже вашому внутрішньому критику, що він не правий, і порадіє вашим першим успіхам. І ніколи не переставати вчитися.

Про книгу «Ми з тобою ще зустрінемося»
Іноді дім зникає раптово і без попередження. А разом із ним — звичне життя, плани й відчуття ґрунту під ногами. Це відверта, інтимна історія про втрату найдорожчого двічі. Про життя між «було» і «ще буде», коли доводиться шукати опору не в стінах і містах, а в собі. Про Кіру, яка поступово відмовляється від нав’язаних сценаріїв, вчиться визнавати не лише свою силу, а й слабкість і зрештою знаходить рівновагу.
Це книжка-подорож і книжка-розмова. Сумне тут переплітається з кумедним так тонко, що іноді важко зрозуміти, де сміх, а де сльози. Якщо ви колись втрачали дім або себе, сумували за рідними, не уявляли, куди веде вас дорога на якій стоїте, але йшли нею, цей роман може стати несподівано близьким. І, неодмінно, нагадає: ваша сила завжди була у вас всередині, а мрії ближче, ніж здається.
Придбати книжку можна на сайті видавництва.