Українські новели та оповідання, які варто прочитати

20 Червня 2023

Розповідаємо про коротку прозу Стефаника, Винниченка, Підмогильного, Хвильового, Коцюбинського, Тютюнника та Гуцала.

Василь Стефаник «Камінний хрест», «Марія»

Василь Стефаник — майстер експресіоністичної новели, якого вже у 28 років знали, любити й поважали в колі письменників. І хоч він написав не так багато, але його слово вражає трагічністю, емоційністю та гостротою.

У найвідомішій новелі* «Камінний хрест» автор описує трагедію переселення галицьких селян до Канади наприкінці ХІХ − початку XX століть. Іван Дідух, своєрідний Сізіф по-українськи, емігрує за океан у пошуках кращого життя на вмовляння своєї родини. Після повернення з війська Іван виснажливо працював: впрягав­ся поряд із конем, вивозив гній на свою ниву на кам’янистому горбі, обкладав горб дерном, щоб дощі не змивали ґрунт, обробляв поле. Трагічність у тому, що результатом його надлюдських зусиль стало безземелля.

Навіть якщо ви читали цей текст, перечитайте зараз. На жаль, проблема відривання від рідної землі актуальна як ніколи.


*За жанровими ознаками «Камінний хрест» є оповіданням. Проте за аналогією до багатьох інших творів письменника його називають новелою. Сам автор вважав його студією, тобто художнім дослідженням внутрішнього світу головного героя.

1916 року під впливом вражень від Першої світової війни Василь Стефаник пише новелу «Марія». Це історія про добру, ніжну, але водночас сміливу й гідну жінку-селянку. Її два сини загинули на війні, а третій, наймолодший, у Сибіру, бо назвав царя катом. Її діти ніколи не повернуться до неї. Люди здуріли. Горів увесь світ. Була війна.

Марія згадує минуле життя, але спогади переривають нові козаки, що просяться до хати на перепочинок. Чи битимуть та знущатимуться, як попередні «гості»? Жінка не знає, але після довгих вмовлянь впускає прибульців.

 

Володимир Винниченко «Момент», «Контрасти»

Володимир Винниченко — різносторонній автор, що написав і універсали УНР, і науково-фантастичний роман, і коротку прозу.

У новелі «Момент» реалізм переплітається з імпресіонізмом. Автор описує історію короткого кохання між революціонером Шехерезадою та панночкою Мусею, яке зароджується в екстремальних умовах. Герої нелегально перетинають кордон під обстрілами та розмірковують про плинність життя і природу людського щастя.

Новела «Контрасти», видана 1904 року, розійшлася накладом 25 000 примірників. Текст показує декадентські нахили автора: молоді герої-шляхтичі сидять на витонченому пікніку, п’ють вино, їдять хліб та мляво розмірковують про філософію моралі і краси. Але все це розбивається об реальність. Яка філософія може навчити тисячі мільйонів людей бути щасливими?

Валер’ян Підмогильний «Син»

Валер’ян Підмогильний — один із найвизначніших прозаїків «Розстріляного відродження». Ми звикли говорити про нього як про автора «Міста» або «Невеличкої драми», а як щодо його короткої прози?

«Оповідання з часів голоду» — такий підзаголовок має трагічне оповідання «Син». Автор зображує Україну 1920-х років, яка потерпає від голоду. Головний персонаж — чоловік, на очах якого від голоду згасає матір. Він робить усе, щоб врятувати її: наприклад, міняє їхні речі на паляницю. Текст насичений жахливими й напрочуд реальними подробицями.

Микола Хвильовий «Я (Романтика)»

Психологічна новела письменника, публіциста й політичного діяча Миколи Хвильового, у якій розкривається фатальна невідповідність між ідеалами революції та методами для їх досягнення. Уже в самій назві закладена роздвоєність душі ліричного героя, який змагається між революційним обов’язком та гуманістичним началом.

«Я — чекіст, але і людина» — фраза, що в’їлася нам у пам’ять зі школи. Але перечитавши новелу зараз, розумієш, що проблематика залишатиметься актуальною завжди: збереження людської індивідуальності, фанатизм, мета та засоби її досягнення, розбіжність між мрією та дійсністю.

Михайло Коцюбинський «Що записано в книгу життя»

Михайло Коцюбинський увійшов в українську літературу як майстер психологічної прози. Усі ми знаємо його повісті «Тіні забутих предків», «Fata Morgana», «Дорогою ціною», новелу «Intermezzo», етюд «Цвіт яблуні», але в доробку автора понад 40 творів, серед яких ще чимало майстерно написаної короткої прози.

«Що записано в книгу життя» — оповідання, що розкриває протиставлення життя та смерті. Стара мати має спуститися з печі, на якій лежала роками, бо захворіла її онука. Усе змінилося в її очах: онуки обсипають її крихтами з хліба та всяким сміттям, босі ноги невістки стають перед самим обличчям та закривають світ, а синові зношені чоботи здаються горами.

Усі забули про бабу, навіть смерть, яку вона постійно кличе. Голод примушує людину думати про припинення життя, аби врятувати своїх рідних. Але, крім особистої трагедії старої жінки, постає трагедія синового вибору між любов’ю до матері та бажанням вижити самому і врятувати родину від голоду. Цей вимушений вибір ставить людину в позицію фактичного вбивці.

Григір Тютюнник «Зав’язь», «Холодна м’ята»

Григір Тютюнник — оспівувач українського села та природи, твори якого змушують задуматися про ретрит десь за містом.

Новела «Зав’язь» розповідає про зародження нового почуття навесні, у час цвітіння саду й появи зав’язі — майбут­нього плоду. Невеличке оповідання розгортає цілу історію початку першого кохання на тлі життя повоєнного села (стара хата із цвіллю у вологих кутках; відсутність одягу й палива — взимку тільки на печі можна всидіти; найбільшою мрією дівчат є прикраси, а хлопців — вивчитися «на шофера»).

У «Холодній м’яті» Григір Тютюнник розповідає про життя колишнього морського офіцера, а тепер тракториста Андрія. Теща зневажає його вибір, що також впливає на дружину. Це отруює життя чоловіка, він не хоче повертатися додому після роботи. Аж раптом Андрій зустрічає старшокласницю Лесю, яка дає йому надію на зміни. Та чи подужає човен прив’язі? Звісно, усе це на тлі прекрасних пейзажів, тонких художніх деталей та атмосфери ранньої весни.

Євген Гуцало «Скажений чорнобильський собака»

Сьогодні навіть мала дитина знає про Чорнобиль, а відразу після трагедії не могли нічого пояснити дорослі, що вже говорити про дітей. Саме про це розповідає Євген Гуцало в щемкому оповіданні «Скажений чорнобильський собака».

Грицько обожнює вагітну собаку Пальму, яку прив’язали до верби колишні господарі, тікаючи із Чорнобиля. Хлопчик щиро не розуміє, як можна було так вчинити із живою істотою, чому дід Кирило також хоче позбутися Пальми та її майбутніх цуценят, а мати його слухає.

 

Якщо ви хочете розповідати свої невеликі історії так, щоб вони чіпляли читачів, реєструйтеся на курс «Коротка проза: новела, оповідання, есей». Це унікальна й комплексна програма про жанрові особливості та специфіку роботи з текстами малої форми. Ви напишете 3 твори, що пройдуть експертизу професійних письменників, літературознавців та видавців.

Старт курсу — 18 вересня. Встигніть долучитися.