Маленька Варя живе в сім’ї, де, попри наявність обох батьків, немає жодного дорослого. Часто через травмування. Варя шукає відчуття безпеки і знаходить дещо дуже схоже на нього – відчуття ситості. Так народжується ритуал священного поїдання їжі, який зачаровує дівчинку на багато років і десятиліть.
Річна програма письменницької майстерності
Реєстрація
місяців навчання і ретельної роботи з кураторами
годин корисного та прикладного контенту
лекторів-практиків із багаторічним досвідом
Реєстрація
Напишіть власну книжку за рік
Під кураторством письменників і фахівців книжкового ринку протягом року підготуйте рукопис своєї книги, який розглянуть українські видавництва.
Почніть глибше розбиратися в літературі
Здобудьте повноцінну літературну освіту й розумійтеся на тенденціях літературного процесу та книжкового ринку. Долучайтеся до професійної спільноти, щоб розуміти більше і брати активну участь у культурному житті.
Пройдіть комплексний курс, аналогів якому немає в Україні
Заглибтеся в особливості написання та видання тексту (від ідеї до просування та вибудовування власного бренду), розберіться в теорії літератури та сучасному літпроцесі, дізнайтеся про особливості психології творчості.
Лектори та спікери
Письменник, перекладач, громадський діяч, фронтмен гуртів «Жадан і Собаки» та «Лінія Маннергейма». Військовослужбовець.
Письменник, офіцер Збройних Сил України. Автор книжок «Я бачу, вас цікавить пітьма», «Білий попіл», «Танець недоумка».
Письменник, військовослужбовець. Автор понад 15 романів, документальної прози й нонфікшну.
Письменниця, перекладачка, авторка книжок «Спитайте Мієчку», «Мова-меч», «Драбина», «Вівці цілі» та ін.
Письменник, співзасновник видавництва «Бородатий Тамарин», радіоведучий і популяризатор науки, автор проєкту «Теорія неймовірності» на «Українському радіо», автор 17 книжок прози.
Літературознавець, директор видавництва «Смолоскип», доцент у Києво-Могилянській академії, член журі багатьох літературних конкурсів і премій, автор книжок «Пригоди української літератури», «Як писали класики», «Як читати класиків» та ін.
Літературознавиця, критикиня, публіцистка, лекторка, к. ф. н., редакторка у видавництві «Темпора».
Літературний критик і літературознавець. Лектор, теле- та радіоведучий, куратор мистецьких проєктів. Співведучий подкасту «Запах слова».
Літературна редакторка, співзасновниця та головна редакторка видавництва «Віхола», авторка нонфікшн-книжок «Чути українською», «Бачити українською», «Перемагати українською», «Бути українською».
Поет, прозаїк і драматург, журналіст. Автор книжки репортажів «Бахмут». Лауреат багатьох літературних конкурсів і премій, викладач літературної майстерності в Києво-Могилянській академії.
Письменник і художник. Автор понад 20 книжок поезії, прози, есеїстики, зокрема романів «Пацики», «Дрозофіла над томом Канта», «Б-52» та інших.
Журналістка, культурна менеджерка, головна редакторка видання The Ukrainians, авторка подкастів «Взяла і прочитала» та «Наразі без назви».
Письменник, сценарист, автор 13 книжок прози й низки колективних антологій, розробник інноваційних підходів у творчості.
Письменник, редактор, сценарист, укладач колективних антологій, автор понад 30 книжок, лауреат численних міжнародних премій.
Поет, перекладач, літературознавець, есеїст, віцепрезидент Виконавчої ради PEN Ukraine. Лауреат багатьох літературних премій (зокрема Премії Посольства Республіки Польща в Україні за найкращий переклад року з польської мови).
Письменниця, журналістка, авторка романів «Лазарус» та «Дім солі». Співзасновниця ютуб-проєкту «Фантастичні talk(s)».
Засновник книгарні «Сенс», CEO у Hitica.
Координаторка Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал».
Письменник, автор збірки оповідань «Солодке життя». Співзасновник та головний редактор «Вавилонської бібліотеки».
Літературна критикиня, редакторка відділу критики на «Читомо», радіоведуча на «Громадському радіо».
Консультантка зі стратегічних комунікацій, керівниця комунікацій Центру економічного відновлення. Працювала в Мінцифрі, Yakaboo та Vivat.
Піарниця, культурна менеджерка, комунікаційна директорка ГО «Навчай для України», літературна консультантка міжнародного проєкту CELA.
Копірайтерка, авторка книг «В очікуванні копірайтера» та «Енциклопедія копірайтера», лекторка, у минулому — creative group head у креативному агентстві Arriba!
Есеїстка, письменниця (авторка 2 книг), журналістка, медіадослідниця, стипендіатка програми ім. Фулбрайта. Членкиня PEN Ukraine. Кандидатка наук із соц. комунікацій. Засновниця магістерської програми з медіакомунікацій УКУ. Викладає есеїстику, креативне письмо, репортажистику, публічні комунікації та ін.
Письменниця, методистка Лабораторії дитячого читання НЦ «Мала академія наук України», редакторка сайту «BaraBooka. Простір української дитячої книги», учасниця журі конкурсів найкращих дитячих книжок.
Письменниця та блогерка, авторка книжок фентезі меча й магії «Зірки й кістки», «Земля Крилатих», повісті «Найближчі до пекла» та стимпанк-дилогії «Леобург». У 2018 році стала співавторкою військового документального бестселера — хроніки «У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту» (під псевдонімом Анастасія Воронова).
Письменниця, авторка детективного курсу «Як написати убивство», авторка серії ретродетективів про слідчого з Подолу.
Письменниця, сценаристка, сценарна консультантка, авторка трилогії «У світлі світляків», скрипт-супервайзерка та редакторка фільму «Віддана», авторка сценарію фільму «Уроки української» та ін. Лауреатка «Коронації слова», Одеського МКФ, «Телетріумфу» та ін.
Засновниця літературної платформи «Фронтера», керівниця платформи «Алгоритм дій».
Письменниця, авторка трилогії «Двоповня», бета-рідерка, кураторка курсів Litosvita.
Літературознавиця, філологиня. Головна редакторка видавництва «Темпора».
Координаторка видавничих проєктів у «Лабораторії», перекладачка.
Психологиня з 25-річним досвідом. Викладачка, авторка тренінгових програм, ведуча груп. Дослідниця психології творчості. Перекладачка, редакторка.
Авторка-самвидав п’яти романів, зокрема «Переміщені», «Але ж ти любила», «Любов народжується в мовчанні» та ін. Роман «The 2 Richards» на Amazon займав першу сходинку в «ТОП-100 різдвяних романів». Засновниця ком'юніті «САМВИДАВ».
Літературознавиця, мовознавиця, викладачка Києво-Могилянської академії, авторка численних наукових праць із лексичної семантики та лінгвокогнітології.
Літредакторка, драматургиня, викладачка Національного університету «Львівська політехніка». Кандидатка наук із соціальних комунікацій, учасниця Асоціації українських редакторів «АУРА». Співпрацює з видавництвами як редакторка-фрилансерка.
Докторка філософських наук, членкиня Memory Studies Association, кураторка проєкту «Минуле / Майбутнє / Мистецтво».
К. ю. н., юристка однієї з провідних юридичних компаній, фахівчиня з авторського права.
Напишіть свою книжку вже під час навчання
Основне завдання на курсі — підготувати рукопис книжки (роман / збірка оповідань / дитяча історія тощо). Разом із куратором ви крок за кроком пропрацюєте кожен аспект тексту.
Наприкінці навчання ми подамо ваш текст на розгляд до одного з українських видавництв — і ви отримаєте розгорнутий фідбек. Найкращі рукописи видавництва візьмуть у роботу.
Реєстрація
Деякі книжки наших студентів, які вже вийшли у світ
В одному зі світів чуєш стук у двері своєї квартири, але не відчиняєш, бо знаєш, що залишився останньою людиною на Землі. В іншому — спостерігаєш за тим, як людство віддає себе науковому прогресу, але занедбує пам'ять. Що поєднує ці світи? Чи дійсно вони різні?
Десятилітня Естер живе в родині, де любов і розпач тісно переплітаються. Її тато — талановитий інженер і володіє парком атракціонів — не може подолати свою залежність від алкоголю, і це руйнує життя всіх у родині. Для Естер єдине місце, де вона може знайти хоч якийсь спокій — це Кімнати, дивні простори, де все їй підвладне. Однак чи зможе вона врятувати тата, якому важко усвідомити, що він падає?
У деокупованому донбаському містечку Юком зникає безвісти дослідник, який намагався попередити екологічне лихо, що загрожує регіону. Розшукати його мусить детектив Лео Багряний, і навіть попри те, що має екстрасенсорні здібності, зробити це буде непросто. Надто багато дивного відбувається в місті, що колись було для Лео рідним: юкомці чують потойбічні звуки, які прозвали Стогоном землі, люди зникають уже не вперше, на околицях знаходять понівечені тіла, а на кладовищі — розкопані могили.
Дарка летить до мами, згадуючи, як та співала їй у дитинстві «Стефанію». Пісня і фото — місточок від покоління до покоління, й ось уже Дарчина мама Аня збирає валізу для виїзду, а в ній — альбом із фотографіями. За кожною зі світлин — епізод з минулого, з життя тітки, мами, бабусі. Евакуація з Києва, розлучення, виїзд у Польщу, волонтерство в госпіталі, уроки співу — це лейтмотив Аниного життя.
Польському детективу Лешеку доводиться досліджувати незвичайну смерть хлопця, який впав зі скелі, поступово занурюючись в філософію, мистецтво та сучасні технології.
У Києві в січні 1918-го майбутнє втрачає певність, а Кассандра втрачає віру у власні пророцтва. Та мало хто усвідомлює глибину катастрофи, що на них чекає. Усю складність становища розуміє Наталя, медсестра Кирилівської лікарні для душевнохворих і донька її пацієнта з дивним ім’ям Кася, з якою Наталі випало шукати дорогу з майже оточеного більшовиками Києва.
На Землі вже чотири роки панують привабливі рудокосі прибульці. Секрет у тому, що лише фото на плівку може показати істинні моторошні обличчя цих істот, які кличуть себе атраментами. Одного ранку Тоня виявляє поруч зі своїм будинком роздруківку зі свіжою світлиною прибульця в його істинній подобі.
У цій книзі авторка відверто ділиться досвідом створення та розвитку успішних закладів «Honey» і «Завертайло». Вона розповідає про шлях від початкових труднощів: від відсутності інвестицій, пошуку унікальності бізнесу до розподілу бізнес-ролей та організації командної роботи.
Юлю з України та мальтійця Джуліана поєднує не лише привітна Мальта, а й бурхлива уява. У ній оживають Дракони, вирізьблені на човні. Саме це і стає сходинкою до нової щирої дружби.
Літні канікули на Київському морі, заняття в школі вітрильного спорту, мрії про навколосвітню подорож на яхті — такими були щасливі будні Устима. Та одного дня в його життя увірвалася таємнича сила й заходилася все руйнувати. Хлопця, що понад усе на світі боявся пірнати, раптом з головою накрило випробуваннями. Устим несподівано дізнався таке, про що ніколи й не задумувався, і завів знайомства там, де це взагалі неможливо.
Леся — звичайна підлітка. Її дитинство змінюється без будь-яких попереджень, коли однолітки починають розповідати про перші сексуальні та романтичні досвіди. І попри те, що їй хотілося б відчути все те, що відбувається з її однолітками, вона відчуває, що ще не готова й обирає рухатися за власним темпом.
Дівчина, на ім’я Ріна опиняється в Прихованому світі. Чи зможе вона встигнути повернутися додому до того, як у небі згасне другий місяць, викрадач ув’язнить її, а Прихований світ розірвуть на частини ікла нечисті або охоплять полум’я бунтів?
Продовження захопливої історії Ріни, яка, опинившись на самоті з Натаїром у темних стінах Лавариску, намагається знайти вихід із безнадійної ситуації. Час невблаганно спливає, і вона мусить вирішити, чи здобуде свободу, чи її чекає судний день, після якого настане суцільна пітьма.
Ріна нарешті віднайшла свій дім у Прихованому світі й відчула, що вона потрібна тут. Але чи відшукала вона мету, заради якої варто боротися? Ниті тягнуться, відкриваючи усе більше таємниць. І ці таємниці змушують душу Ріни розриватися від кохання та болю.
Дескрипція досвіду в сюрреалістичних тонах. Лист у пляшці, закинутий у майбутнє. Прояви приязні до друзів. Непрохані поради самому собі.
Влітку 2022 року 72-річна Віра Тиха опиняється в Будинку для літніх людей. Син постійно волонтерить, невістка з дітьми вимушено евакуюються за кордон, а в жінки хворе серце й небезпека навколо. Та замість відкритих гостинних однолітків Віра зустрічає там зранених, колючих стариганів, що кожного дня просто спостерігають, як їхні життя, неначе сонце, закочуються за обрій. Що приховують ці самотні серця?
В Анни біполярний розлад. Її життя — нескінченна гойдалка, де манію змінює депресія. Анна має дві пристрасті — лекції з історії мистецтва та їх викладач Владислав. Він — блискучий лектор, арткритик, що страждає від алкогольної залежності. За звичайних обставин вони, мабуть, ніколи не зустрілися б, та випадок зводить їх разом в одній квартирі.
Це не просто оповідання, а альтернативний всесвіт, де абсурд легко сплутати з реальністю, а іронію — зі щирістю. Та теми порушуються важливі — колоніальний спадок, сприйняття війни, вплив медіа і пропаганди на суспільство, місце релігії та мистецтва в житті людини.
Збірка щемких оповідань про життя на фронті та на деокупованих територіях, з яких, попри звільнення, війна нікуди не пішла. Села зруйновані, поля заміновані, але там живуть люди, які вірять, турбуються одне про одного, будують плани, усміхаються всупереч усьому. На деокуповані вулиці повертаються діти й весна.
Головна героїня – Віксена, яку всі знають як Лисицю. Її звичне життя запечатувальниці могил кардинально змінюється після загибелі Рубінового жнеця. Тепер її переслідують таємничі сили, а надприродний світ хоче використати її дар. Вона мусить не тільки врятувати себе, але й дізнатися правду про своє минуле та природу своїх здібностей.
Лисиця живе на межі двох світів — людського та надприродного. Вона запечатує могили. Поруч живуть відьми, вампіри, перевертні, а мертві іноді повертаються з того світу. Та одного разу звичайне завдання пішло не за планом.
Між молодими людьми з різних світів спалахують почуття. Однак в Україні у Марічки залишився наречений, колишній десантник і майбутній лікар Максим Зорій, який не готовий так просто відпустити кохану. Велика історія любові та зради, що захопить читача від першої сторінки та примусить плакати й радіти разом із героями.
Герої оповідань збірки «Шлях додому» – майже невигадані. Вони цілком можуть бути тими, з ким ви бачитеся щодня: військові у відпустці, волонтери на відпочинку, дружини, які чекають з фронту своїх чоловіків, закохані, які зустрілися за кілька місяців до повномасштабного вторгнення, а тепер їхні стосунки випробовують відстань і виклики воєнного часу.
Марина має вдосталь справ: і буденних, і магічних. Вона допомагає новій сусідці з плануванням весілля, організовує Пластовий табір, готує відворотне зілля, долучається до порятунку історичної пам’ятки на Київщині та починає нові стосунки. Останнє турбує найбільше, бо досі жоден хлопець не запалював у ній жаги до інтимної близькості. Серед виру подій і переживань легко загубитися, однак у Марини є подруги, відьомський дар і фамільяр Людовік. Вона впорається.
Роман про літній безтурботний вайб дитинства та юності, які проходили наприкінці 90-х і на початку нульових. Він нагадає час, коли по мобільному розмовляли перші три безплатні секунди, слухали молодого Вакарчука, а підліткові журнали ставали психологами дівчат. Історія про перипетії дорослішання, юні закоханості, що з роками набули абсолютно інакших відтінків. І слід дитинства, який із нами на все життя.
Дані 37 років. У неї є все, про що мріяла її мама: освіта, престижна робота з відповідною зарплатою, власна квартира у великому місті, зрештою, бездоганна репутація. Чого ще бракує для щастя? Як виявляється, головного — самої себе.
Роман про хлопця з Півдня України, що отримав тяжке каліцтво під час Другої світової війни. Попри біль і самотність він любить своє життя: тренується, навчається, закохується. Та чи не нагадає про себе травма в найневідповідніший момент?
Робота доглядачем маяка здалася Данилові ідеальною можливістю переосмислити життєві вибори і стати кращим. Та невдовзі після його прибуття, тут починають відбуватися загадкові події, які геть не піддаються поясненню, а місцеві жителі, здається, усі щось приховують. Тепер Данилові потрібно не тільки розібратися в собі, а й розкрити жахливі таємниці маяка й залишитися живим.
Книжка наповнена історіями як людей непублічних, так і медійних: чи усвідомлювали можливість повномасштабного вторгнення, чи складали тривожні валізи, де були напередодні 24 лютого. А також думками психотерапевта про те, чому люди не вірили до останнього, що може статись ескалація війни. Авторка розповідає і про власний досвід. Згадує, яким був 2014 рік для рідного Маріуполя, та описує свою тривожність на початку лютого 2022 року.
У жаби немає роботи, занедбана квартира і примарні шанси помиритися з коханим, про якого вона постійно думає. У її сестри, феї, все ідеально: успішна кар’єра, апартаменти в центрі й новий хлопець-веган. На родинній вечері жаба дізнається, що сестра зустрічається з її колишнім. Все в житті погано, і цьому не видно кінця. Чи впорається вона? Чи зможе вибратися з глибин зневіри і попри все знайти дорогу до світла?
Головний герой роману — чи то людина, чи то риба. Відбився від косяку, вигадує собі землю, викидається на берег і намагається йти далі, шукаючи мету. Усе говорить із ним: море, ліс, люди, речі, будинки. А людей навколо щодня дедалі менше — вони зникають невідомо куди. Чи це паранормальний феномен? Чи свідомість героя грає з ним у дивну гру?
Зігмунд їде з рідного містечка до столиці. Його буття триває у двох вимірах: поступово заповнюється мапа місць зустрічей, водночас тривають пошуки слідів Григорія Сковороди. Коли починається повномасштабна війна, з робочого завдання ці пошуки перетворюються на точку опертя. Два світи переплітаються, а герої нарешті усвідомлюють, що для них є домом.
Троє молодих людей мусить подолати випробування, щоб отримати бажані зміни. Дев’ятнадцятирічний Рябий, який носить великі окуляри та їздить на чотириколісному велосипеді, Мес, який купує екстазі і за плечима якого сповнене насиллям дитинство. І Ада — дівчина з перерізаними венами, яка чує дивний голос.
Персонажі оповідань Олени Лотоцької — здебільшого не якісь високочолі інтелектуали чи виняткові герої. Це звичайні люди, яких щодня можна перестріти на вулиці. Сусіди, знайомі, колеги по роботі, сучасники й ті, хто були ними ще вчора, позавчора. Проте не такі вони вже й звичайні, адже кожен персонаж — це представник свого часу, певний типаж, узагальнений образ, за яким можна проглянути й упізнати цілу епоху.
Роман у новелах про українок та українців на Сицилії. Вони навчаються, працюють, творять, а їхні долі переплітаються у химерне мереживо на тлі моря, квітучого гібіскусу та дещо ретроградних місцевих традицій. Закоханість в Сицилію поступово минає, пори року змінюються, а сицилійські апельсини виявляються зовсім не такими солодкими, як здавалося.
Герої книги — прості українці. Тут і таксист, який щодня видає себе за когось іншого, і аб‘юзер, який оплачує своїй коханці психотерапію, і дві старші кримчанки, що роками приховували почуття. Все це відбувається на тлі барселонського неба, Сиваського моря, тривожного Києва, вкритого пилом Сімферополя, гучного Закарпаття. Книга, наче за вуаллю, ховає події, що сталися в Україні — війну, окупацію, вимушене переселення, — видаючи на поверхню пережиті суспільством відчай, руйнацію набутого та адаптацію до нових реалій.
Це світла історія про двох юних людей, Равлика та Владу, які переживають унікальні досвіди: перші поцілунки, перше кохання, нескінченні мрії та плани на майбутнє. Здавалося, їхнє літо не закінчиться ніколи. Та вони зустрілися занадто рано, аби зрозуміти, ким можуть стати одне для одного.
Четвертокласник Данило обожнює ботаніку та мріє перемогти зі своїм шкільним проєктом у ботанічному конкурсі. Якось хлопчик визирає у вікно — і бачить постать унизу на траві, у якій аж кишить смертельними вірусами. Данила опановує дух пригод — і він рушає за незнайомцем.
Роман-квест, що пропонує читачам «погратися» із сюжетними лініями та подивитися на варіанти розвитку України з різними «якби». У книжці можливі приблизно 20 фіналів. Авторка в художній формі говорить про важливі для всіх українців речі.
Бойова кицька-біоробот на службі країні, віртуальне місто під бузковим небом і підготовка землян до подорожі на Марс. Шпигунська історія успіху, зради, сімейних стосунків і любові в першому в українській літературі кіберпанковому романі-подорожі. Що робити, коли загрожують твоїй сім’ї? Коли підступно вбили твого наставника? Коли внутрішні демони не дають спокою?
Поміж нічого та посеред ніде стоїть стара кам’яна фортеця. В її стінах облаштувався Прихисток — інтернат, сповнений таємниць і жахіть. Відірвані від світу, місцеві живуть у власній реальності, підпорядкованій суворим правилам і ритуалам. Що ховається межи стін, торуючи собі шлях нічною темрявою? Чи існують привиди насправді? Та чи є щось, страшніше за привидів?
Таємничий світ самоусвідомлення, поруч із намаганням знайти відповіді на актуальні виклики сьогодення. Потік свідомості, котрий тягне за собою постійну ніцшеанську переоцінку цінностей. Клубок думок зненацька перетворюється на нитку Аріадни. Очуднення моментів повсякдення крізь призму власного досвіду. Мовні ігри за допомогою самоаналізу.
Якось зима проспала свій прихід, а звірі не могли заснути, тому все пішло шкереберть. Та коли вона нарешті з’явилася, то на радощах за кілька днів висипала занадто багато снігу. Тут і почалася пригода.
Пригодницька повість переносить читача в казковий ліс, де життя звірів таке схоже на життя звичайних людей. Вони будують стосунки з рідними й однолітками, сваряться і миряться, розважаються і втрапляють у халепи. Найшвидший у лісі горностай, розумна мишка та буркотливе пташеня — що між ними спільного? Чи зможуть вони зберегти свою неочікувану дружбу, врятувати рідний ліс та вибороти право бути собою?
Киця Монро була ніжною домашньою улюбленицею, але одного дня в її дім вдерлися двоногі шкідники — і красуні давати прочуханки непрошеним зайдам. Кіт-ветеран Добрий волів би спати та їсти тунець, натомість вправно очолює загін войовничих тварин. Дворову кицю Марі волонтери вивезли з рідного Маріуполя, але вона зуміла знайти вірних друзів, новий дім і започаткувала власну творчу справу. А малюк Перчик лишився сам-один і понад усе мріяв полагодити зламану муркалку.
Маленькій Рибі так сподобалося Сонце, що вона вирішила для нього заспівати. Невідомо, чи почуло спів Сонце, але про це дізналися інші мешканці ставка. Вони навперебій узялися вчити Рибу тому, що слід робити, а що не варто. Заплутатися дуже легко, коли ти маленький, а світ такий великий і різний. Чому вірити? Кого слухати? Спочатку Риба розгубилася, а тоді стала дослухатися до свого серця.
У виданні автори передусім прагнули дати загальну картину того, яку неймовірну спадщину має Україна, і зацікавити нею. А також наголосити на необхідності відновлення знищеної історії України, зокрема її палаців.
Віка Смерека пише тексти в команді Євгена Клопотенка, а до цього приблизно 5 років працювала на фрилансі. Авторка обіцяє, що в книжці не буде сухої теорії (бо для цього є інші книжки). Але буде багато життєвих історій, конкретних прикладів і трохи жартів. Ви дізнаєтеся, як вона шукала перших замовників, що їм писала й чим виділялася серед тисяч інших копірайтерів, щоб отримати роботу.
Книжка детально і просто пояснює, як організм захищає нас від інфекцій, а також розказує про історію винайдення та принцип роботи вакцин. Окрім того, видання містить корисні поради, як підготуватись до щеплення та не боятись уколів, як не втрапити на гачок антивакцинаторів і як дізнатися, коли робити щеплення. Вона допоможе читачам будь-якого віку зрозуміти, як працюють імунітет і вакцини, а також дізнатись, яку роль у їх розробленні зіграли українські вчені.
Герої Міли Смолярової — наче равлики без мушель. Пізнають себе, дорослішають і бояться старіти. Дещо моторошно, дещо жартівливо, емоційно та щемко. Чи знайде скрипаль черевики? Чому Ріана — фантом? Хто виживе в дуелі біля озера? Кожна новела — окрема подорож у пошуках дому-мушлі. Мандрувати разом із персонажами страшно й цікаво водночас. Адже у фіналі на всіх чекає непередбачувана розв’язка.
Цикл новел «Петрівські історії» привідкриває завісу життя Петрівки, славнозвісного блошиного ринку поруч зі станцією метро «Почайна» в Києві. Мабуть, ніде в столиці не зустріти такого різноманіття давніх спогадів і нових історій, як на Петрівці. Тут будь-яка непоказна річ має таємницю: дарчий напис у старій книжці повертає в дитинство, мобільний телефон ретранслює спогади та слова, яких не збирався сказати, деталь лего розповідає про людське горе, а картина з тихим пейзажем занурює у важкі реалії сьогодення.
Учитель англійської мови якось підбирає під своїм під’їздом світловолосого підлітка в байкерській куртці з написом «Wild Angel» і вишитими крилами на ній. Можливо, це зовсім не ангел, а звичайний хлопець, якому потрібен порятунок? Проте й чоловіку не завадила б допомога в житті, що втратило всякий сенс.
У цій книжці ви знайдете розповіді про життя та пригоди кмітливої, веселої і безпосередньої дівчинки, на ім’я Богданка, яку всі в родині звуть Квітусею. Це невеликі, а тому зручні дітлахам для читання самостійно чи разом із батьками, добрі й теплі оповідання, у яких кожен малюк упізнає себе.
Запитання, які невгамовно задає дівчинка Емілія, спершу викликають щиру посмішку, а згодом змушують замислитися не лише дітей, але й нас, часом таких надто дорослих.
Коли тікаєш від війни, що забирає в тебе дім, рідних і таке спокійне життя, а лишає хіба що спогади, тривожні сни й багато болю, мимоволі забуваєш, як жити. Сімнадцятирічна Яра жила танцями, але після переїзду з рідного міста до маленького сірого містечка мусить заново вчитися танцювати та жити.
Оповідання Валерія Пузіка про дитинство, почуття та стосунки, про мир і війну. Кут зору в усіх цих текстах дуже несподіваний, конфлікт здебільшого внутрішній, а події розгортаються незвично.
Він міг показувати сину світ, навчати і просто бути поруч. Натомість пішов захищати свою державу в російсько-українській війні. Та попри виснажливі воєнні будні головний герой не забуває бути батьком. Так виникає ця книжка — розмова із сином, який залишається далеко, але водночас завжди поруч — у самому серці.
У цій книжці фармацевтка Вікторія Михайлова розповідає про те, як діють медикаменти на наш організм і як організм реагує на них, що означають усі ці фрази на кшталт «приймати натщесерце» та «за 30 хвилин до їди». Вона говорить про історію і майбутнє фармації, популярні ліки та їх виробництво, фармацевтичні міфи й особливості прийому ліків в умовах надзвичайних ситуацій.
Роксана зростала у творчій сім’ї, мріяла стати архітекторкою, як тато. А ще обожнювала бабусю-католичку, гостру й сувору з іншими, а з нею — м’яку й ніжну. Та одного дня дівчині доведеться зіткнутися зі складним вибором — і вона втрачає батькову любов. Дорослішаючи, Роксана вкладає весь свій розпач у професійне зростання, будуючи кар’єру юристки. Та раптова батькова смерть усе змінює.
Терапевтична історія про повернення до себе. Роман про покликання, муки вибору, відкладене майбутнє, стосунки, сестринство, материнство й титанічну працю, яка найчастіше лишається за кадром, про можливість, чи, радше, неможливість робити те, що хочеш та любиш.
Комедійно-мотиваційна повість для всіх, хто любить історії про гномів, принців та чарівні дзеркала, але й вічні пазли й таємниці реального життя. Це відмінний приклад книжки, яка смішить і розважає, але зрештою, і змушує замислитися та спонукає до глибоких рефлексій. І ця казка для дорослих дівчат, що мають справжні роботи, заведені на шосту ранку будильники та власні фартухи на кухні, однак досі вірять у добро.
В очікуванні на народження дитини молода українсько-швейцарська пара подорожує Грузією. Зустрічі з непересічними людьми, дивовижні пригоди, сміливі мрії та плани жінка записує в щоденник, призначений для їхнього сина. Але чи судилося сину прочитати ці рядки?
У вечірній школі можна багато кого зустріти. Двох трохи розгублених підлітків, які втікали з Афганістану в США, опинилися в Україні й живуть, як можуть. Васю, який у свої дев’ятнадцять досі не вміє читати. Школярку, яка випадково завагітніла, а тепер помалу вчиться ладнати з побутом. Здібну до математики матір трьох дітей. У кожного в минулому — білі плями, у шафах — скелети, а на думці — щасливе життя. Хто переможе — турботлива вчителька Олена Трохимівна чи невблаганна інерція долі?
Зоїку близько чотирьох тисяч днів, і таке ім’я хлопець обрав собі сам. Просто спочатку в його сім’ї помирає собака, а трохи згодом помирає Дід. Після смерті Діда родина починає розпадатися. Зоїк забуває минуле, але пам’ятає, що винен у тому, що сталося. Єдиний, хто знає, як усе було насправді, це друг, на ім’я Малюк, якого він ніколи не бачив. З його допомогою Зоїк намагається все виправити.
Книжка про найкращі компанії і організації України, які задають ритм у своїх сферах. Це щирі й натхненні історії створення власного бізнесу чи ініціативи. Історії про самовіддачу, про помилки й успіх, про тяжку, але натхненну працю. Засновники брендів розкривають власні стратегії розвитку, розповідають, як вони виходили з кризових ситуацій і що дало їм змогу вирізнитися з-поміж конкурентів.
Марія та Марк тікають від війни, сім’ї і друзів, від себе, одне від одного, та знаходять лише біль і розчарування. Чи стане в них сил опанувати себе й не втратити доньку? Це зворушлива історія про глибинну природу людських почуттів: злості, страху, горя, любові, співчуття, здивування, сумішшю із яких часом накриває всіх нас попри наші бажання і плани.
Машині поклоняються. Жерці, які служать їй від народження, не стільки здатні бачити майбутнє, скільки зазирають у минуле. Її передбачень чекають з острахом, намагаючись розгадати знаки, які вона посилає. Людство знову живе в племенах, які воюють одне з одним за виживання, а загадкова Машина — усе, що лишилося від цивілізації.
Зима огорнула племена, залишивши по Святій війні спалену Катаклу, зраджених Торіаті та зруйновану державу Накар. Етан Накара втікає до Мітрини, де заради порятунку племені укладає угоду, на яку ще жоден жрець не погоджувався. Александра Торіаті, чий дар ткати став руйнівним для неї самої, вирушає до ядра Гемми в пошуках відповіді, як помститися племенам. І на додачу до всього в гру вступає Цембенга, де смерть однієї зі жриць руйнує хиткий баланс влади.
Українка Марина та німкеня Марія мають зовсім різне уявлення про щастя, та обидві вирушають шукати його подалі від дому — у Париж. Марія точно знає, чого хоче від життя: займатися наукою, грати на скрипці та знайти справжнє кохання. Марина ж натомість знає, чого точно не хоче — усе життя працювати офіціанткою та мати справу зі своїм батьком.
2014 рік. В Україні війна. Молодий фінансист із європейською освітою втрачає кохану й пакує валізи до Швейцарії. У день відльоту друг дитинства пропонує йому високу посаду в Адміністрації Президента. Здавалося б, справи державної ваги відсунуть на задній план особисту драму героя. Тим часом справжні драми в його житті щойно починаються.
У тугому вузлі доль тісно переплітаються життєві шляхи п’ятьох людей. Кожен із них має свої проблеми, переживання, тривоги, але всіх їх об’єднує таємниця, нерозгадана загадка, частиною якої став кожен із них. Як докопатися до істини, чи комусь це взагалі потрібно й до чого тут жінка в червоному?
Невідомий катаклізм знищив усю цивілізацію на планеті.13-річна дівчинка залишилася зовсім сама. Вона намагається вижити й виконати своє призначення в постапокаліптичному світі, де панують страх, агресія та смерть.
Сім’я, що втрачає дім, опиняється на хуторі під Києвом, серед безмежних фруктових садів. На позір звичайний будинок ховає чимало таємниць. Доньці доведеться швидко подорослішати. Матері — зустрітися з нав’язливим страхом смерті. Та найбільше випробування випадає батькові, письменнику, що вважає себе невдахою. Він має шанс нарешті стати визначним автором, та чим доведеться платити за такий дарунок долі?
Головний герой Орест — 67-річний ветеран Другої світової війни. Прихильник Радянського Союзу, якому судилося стати свідком творення нової історії — проголошення незалежності України. І що ближчою стає свобода для країни, то сильніше Ореста ув’язнює його минуле. Чоловік страждає від марень та раптових спалахів страху, а з наближенням 1991року ця тривога дедалі посилюється.
Дідо й баба Софія, ворожка й нещасна Марися, німий роботящий чоловік і успішний власник «розумного дому», відлюдник Михайло в горах і осамотіла Калина з клаптиком неба в місті — вони дихають, розмовляють, «жиють» тим, що їм судилося. Історії в книзі переважно пов’язані з горами, з їх багатством і небезпекою, зі щедрістю і суворістю, з красою, оспіваною і виспіваною, зафіксованою об’єктивом і невловимо мінливою в мить споглядання.
Людські душі майже завжди вкриті ранами. Деякі з них грубішають і перетворюються на шрами, інші наче загоїлися, та ще відлунюють фантомним болем. А деякі — здається, не затягнуться ніколи, щоночі розриваючи навіть найміцніші хірургічні нитки. І головні герої цього роману — Лілі, Ірван та Роберт — не виняток. Їхня історія тягнеться десь поміж Нідерландами, Україною та Сирією, а понад цією географією пролягає також інша — географія почуттів.
У світі Портлу чорти ведуть бухгалтерію, мавки заводять сторінки в соцмережах, Стрибогів син став вегетаріанцем, а будь-яке потрібне закляття можна купити, якщо тільки мати, чим заплатити. Батьки Яри заплатили первісткою — так дівчинка опинилася в родині молодої пари відьом, де зростала і навчалась опановувати власну силу.
Ліля знає: у шістнадцять достатньо любити, навіть просто спостерігаючи здалеку за тією, кого обожнюєш. Та коли одного разу таки трапляється омріяний поцілунок — життя перетворюється на казку. Проте в двадцять три настає усвідомлення: казок не існує і ніколи не існувало. Тому доводиться ставити самій собі незручні запитання. Чому все пішло не так? Хто в цьому винен? І головне, а чи знаємо ми насправді тих, кого любимо?
Принц Ізарель мав би стати королем, однак став вигнанцем. Замість вишуканих балів і розкішних перспектив він отримав важку працю, якою заледве перебивається, аби заробити собі на хліб. Та навіть це краще, ніж мати змогу повернутися в замок…
Концепція збірки, її назва «Керигма», як і назви підрозділів, — переосмислені біблійні сюжети і меседжі голосом жінки. Саме в жінці захована таємниця порятунку світу. Трансформація світового порядку, який себе вичерпав і мусить бути негайно реанімований, починається саме з України.
Десятикласниця Софія починає бачити дивних, невидимих для інших, істот, які шкодять людям, — нещастимців. Бачать цих потвор лише обрані — мисливці. І вони дуже не хочуть, щоб дівчина приєдналася до них, адже ніхто не стає мисливцем просто так, для цього треба зректися майже всього.
У детектива Макса Ґедзя нова справа: в автомобільній аварії, повертаючись від клієнта, гине юристка Марина, дружина впливового бізнесмена. Поліція списує все на нещасний випадок, однак чоловік вважає, що це вбивство, і наймає колишнього однокласника для розслідування.
Законів природи ніхто не скасовував — перемагає сильніший. Та що, коли тобі не відомі правила виживання у ворожому середовищі? Коли ти безпорадний перед викликами долі? А як протистояти найріднішим, наприклад мамі, опіка якої порушує твої власні кордони?
Вона вродлива, успішна і сповнена мрій про яскраві відкриття та враження, кар’єру та подорожі. Та одна-єдина зустріч змінює геть усе. Привітний молодий лікар зачарував усмішкою, а приязним поглядом викликав довіру. Ніщо не віщувало біди. Насправді ж його янгольська зовнішність приховувала нещадне чудовисько, спрагле чужих страждань. І вона стає його заручницею. Їй необхідно боротися за себе на грані життя і смерті. Але цілковита покора така манлива. Чи витримає це?
Янгол, вирізаний зі слонової кістки, — єдине, що залишилося дванадцятирічній Марті від матері. Її життя змінилося назавжди: переїзд, нова школа, чуже місто й заклопотаний батько, якого вона майже не знає. Чи зможуть вони порозумітися? Чи зустріне Марта нових друзів, особливо коли на єдину її цінну річ тепер полюють одразу дві магічні істоти: золотоокий сажотрус і таємничий залізний птах?
Роман про дорослішання, шлях від дівчинки, яка слухає всіх навколо, до жінки, яка вміє чути саму себе. Головна героїня, Настя Василенко, переїхала в Київ у 2014 році через російську агресію разом зі своїм хлопцем Антоном. Через три роки вони все ще разом, він має роботу, вона пише дисертацію і життя начебто налагоджене і стабільне, але одна несподівана мандрівка змінює все.
Марія, дівчина з «темним» минулим, влаштовується волонтеркою до Софійського собору, де зберігається сакральна пам’ятка старовини. З її появою в київському музеї починають коїтися дивні речі. На хуторі в древньої баби Марії оселяється студентка-практикантка. Бабі ж вочевидь потрібна наступниця, котра б успадкувала відьомські вміння.
Історія про жадобу, спокусу, випробування і пошук мірки людського, що звучить у інтерпретації одразу чотирьох нараторів — кожен переповідає свою авантюрну версію афери з діамантами в повоєнній Ліберії, і жоден не має монополії на правду — остаточна версія подій покладається на інтуїцію читача.
Уявіть собі, що одного дня вас повністю позбавили пам’яті. У вас є лише ваше тіло і ваша мова — чи достатньо цього, щоби бути повноцінною людиною? Як дізнатися, хто ви, скільки вам років, чи є у вас рідні? Головні герої цієї повісті за допомогою лікарів та слідчих шукають відповідь на ці питання, але найбільше їх турбує інше: хто з ними це зробив і чому?
Ми живемо у звичному для нас ритмі й не здогадуємося, що поруч мешкають дивні, химерні, чудернацькі істоти. І не завжди зустріч із ними закінчується добре. Автор знайомить читача з містичним світом русалок, де правда тісно переплітається з вигадкою, та розповідає дивовижні історії взаємодії людей із жительками водойм.
Художній твір з елементами документалістики, написаний на основі реальних подій. Містить дві сюжетні лінії — сучасну та історичну. Перша частина — жива розповідь про пошуки забутого родинного села. Друга — «сюжет у сюжеті» — оповідь про примусову депортацію сім’ї Копалецьких під час Польсько-Українського переселення 1944−1946 років.
2120 рік. У п’ятнадцять років кохання несподіване й дивніше дивного. Навіть якщо світ довкола — підступно жорстокий. Репресії на кожному кроці. На всіх доносять, усюди — контроль, звичне покарання — карцер. 2066 рік. Незбагненним чином Ярина опинилася в місті, яке сяє оманливою безтурботністю. Багато його мешканців і не здогадуються, що все зовсім не так, як видається. Ярина загадкова для них, а їй непросто їх розуміти.
Чому бути активістом кайфово та чи можна допомогти всім — від котиків до планети? Як перетворити ініціативність на свою суперсилу? Що робити, коли помічаєш проблеми на власному подвір’ї, у місті або країні та прагнеш їх розв’язати? Щоб знайти відповіді, уявіть зустріч чотирьох громадян однієї держави, але різних світів з активістами, які діляться історіями про свій шлях у громадському житті.
Оповідання Валерія Пузіка про дитинство, почуття та стосунки, про мир і війну. Кут зору в усіх цих текстах дуже несподіваний, конфлікт здебільшого внутрішній, а події розгортаються незвично. Автор — майстер деталей, майстер епізоду й ситуації.
Сюжет розгортається довкола таємничої картки, яка змінює долі тринадцяти людей. Хоча насправді їх — більше. Чотирнадцятий герой — кожен, хто прочитає роман.
Новоспечений приватний детектив без ліцензії, колишній АТОвець Макс Ґедзь отримує перше замовлення — знайти зниклу фотомодель, подругу київського мажора. Здається, це справа на кілька днів — детектив майже впевнений, що дівчина просто заховалася від свого нав’язливого кавалера. Проте Ґедзь навіть не підозрює, у що він вв’язався: хтось починає полювати на моделей.
Одна обкладинка – дві історії. Перша про хлопця, з якого знущаються через вроджену ваду. Проте все змінюється, коли в траві під осокорами він знаходить Предмет, з яким його вада стає невидимою для інших. Друга – про соціопатичного чоловіка, який не памятає свого минулого і сахається людей. Утім, доля дарує нагоду змінитися і повернути собі себе. Історії, що відгукнуться кожному, хто бодай раз стояв наскрізь самотній посеред глухого та сліпого світу.
Реєстрація
Програма
- Книжковий ринок і автор: куди ми йдемо?
- Літературна традиція ХІХ−XX ст.: європейський контекст.
- Українська літературна традиція нового часу: від трагедій до успіху.
- Система ефективно читання: як письменнику читати, запам’ятовувати та використовувати інші книги?
- Як підготувати ідеальний синопсис рукопису.
- Із чого починати писати: робота автора над темою та ідеєю.
- Жанри та ринок: тренди, гонорари, наклади.
- Жанри нонфікшну та специфіка роботи над ними.
- Людина в критичних станах. Специфіка психологічного письма та соціально-психологічної прози.
- Яким буде майбутнє? Цілком наукове прогнозування.
- Фентезі як супержанр сучасної літератури.
- Детектив, трилер, горор та інші небезпечні території.
- Сучасна українська література.
- Актуальні тренди в підлітковій літературі.
- Дитяча література: правила гри.
- Поезія в сучасному світі: спроба порозуміння.
- Режим нарації (оповіді) у художніх історіях.
- Типові сюжети у світовій літературі.
- Поетапне розроблення сюжету.
- Конфлікт як рушійна сила твору.
- Головний герой.
- Пропрацювання арки персонажа.
- Побудова персонажної системи.
- Індивідуальний стиль автора.
- Стилі мовлення для художнього письма.
- Робота автора з мовою в художньому тексті.
- Діалоги і як над ними працювати.
- Звучання твору: засоби та техніки почути свій текст.
- Типові помилки в діалогах і як їх усунути.
- Техніки занурення читача в текст.
- Редагування рукопису автором.
- Сенситивне читання: виклики та етичні дилеми.
- Робота з минулим та практики збереження пам’яті сьогодення.
- Прокрастинація: шляхи ресурсного використання.
- Розбудова автором власного бренду.
- Правила подання авторського рукопису до видавництва.
- Самвидав і як це працює.
- Вибір назви для свого оповідання/новели/роману.
- Авторське право для письменників.
- Етапи промоції книги командою письменника.
- Як аналізувати тексти та давати фідбек.
Основні формати занять
Лекція
Розповідь лекторами базової інформації на заявлену тему в програмі.
Практичне заняття
Виконання учасниками завдань, що орієнтовані на вдосконалення навичок письма. Лектори дають письмовий фідбек на кожне, а на занятті обговорюють найбільш типові помилки та способи покращення тексту.
Неформальна розмова / зустріч
Онлайн-зустріч групи з письменниками та експертами книжкового ринку у форматі «питання — відповідь».
Літературні читання
Читання уривка свого тексту й обговорення його разом з учасниками.
Як це зроблено
Формат, для якого вибирається 1−2 тексти для прицільного розбору лектором усіх нюансів та важливих для письменницької майстерності моментів.
Editing skills workshop
Учасники надають редакторці уривки свого тексту для фахового редагування. Редакторка пропрацьовує їх і залишає коментарі. На самому воркшопі тексти аналізуються онлайн, проговорюються основні помилки.
Воркшоп
Поєднання теоретичного викладу інформації та пропрацювання цього матеріалу відразу на практиці в онлайн-режимі.
Public talk
Зустріч із декількома випускниками Litosvita, які пройшли Річну програму та видали свої книжки.
Читка бета-рідерів
В останній частині навчальної програми передбачений формат обговорення уривків рукописів (30 тис. знаків) учасників між собою в невеликих групах.
Книжковий пітчинг
Наприкінці програми всі учасники, які дописали рукописи (або мають готовність на 90%), мають можливість презентувати свій текст перед представниками найбільших та найпопулярніших українських видавництв.
Реєстрація
Куратори допоможуть покращити текст
Групу куратора набрано
Літературознавець, директор видавництва «Смолоскип», доцент у Києво-Могилянській академії, член журі багатьох літературних конкурсів і премій, автор книжок «Пригоди української літератури», «Як писали класики», «Як читати класиків» та ін.
Групу кураторки набрано
Літературознавиця, критикиня, публіцистка, лекторка, к. ф. н., редакторка у видавництві «Темпора».
Групу кураторки набрано
Письменниця, методистка Лабораторії дитячого читання НЦ «Мала академія наук України», редакторка сайту «BaraBooka. Простір української дитячої книги», учасниця журі конкурсів найкращих дитячих книжок.
Групу кураторки набрано
Письменниця, літературознавиця, редакторка. Авторка понад 10 книжок для дітей і підлітків, зокрема «Найважливіша книжка про зуби», «Білка Квасоля та Опівнічний Пожирака», «Школознавство» та ін. Лауреатка численних премій.
Групу кураторки набрано
Провідна редакторка видавництва Vivat.
Групу кураторки набрано
Авторка енциклопедії «Що воно таке? Українська література», упорядниця серії «Жінки пишуть», авторка «Щоденника читацьких сенсів». Головна редакторка медіа про культуру «Сенсор». Співкураторка фестивалю книжок про культуру «Фундамент». Експертка з читання.
Групу кураторки набрано
Літредакторка, драматургиня, викладачка Національного університету «Львівська політехніка». Кандидатка наук із соціальних комунікацій, учасниця Асоціації українських редакторів «АУРА». Співпрацює з видавництвами як редакторка-фрилансерка.
Групу кураторки набрано
Піарниця, культурна менеджерка, комунікаційна директорка ГО «Навчай для України», літературна консультантка міжнародного проєкту CELA.
Групу куратора набрано
Письменник і художник. Автор понад 20 книжок поезії, прози, есеїстики, зокрема романів «Пацики», «Дрозофіла над томом Канта», «Б-52» та інших.
Групу кураторки набрано
Літературна редакторка, співзасновниця та головна редакторка видавництва «Віхола», авторка нонфікшн-книжок «Чути українською», «Бачити українською», «Перемагати українською», «Бути українською».
Групу кураторки набрано
Письменниця, сценаристка, сценарна консультантка, авторка трилогії «У світлі світляків», скрипт-супервайзерка та редакторка фільму «Віддана», авторка сценарію фільму «Уроки української» та ін. Лауреатка «Коронації слова», Одеського МКФ, «Телетріумфу» та ін.
Групу кураторки набрано
Літературознавиця, філологиня. Головна редакторка видавництва «Темпора».
Групу кураторки набрано
Письменниця, журналістка, авторка романів «Лазарус» та «Дім солі». Співзасновниця ютуб-проєкту «Фантастичні talk(s)».
Групу кураторки набрано
Есеїстка, письменниця (авторка 2 книг), журналістка, медіадослідниця, стипендіатка програми ім. Фулбрайта. Членкиня PEN Ukraine. Кандидатка наук із соц. комунікацій. Засновниця магістерської програми з медіакомунікацій УКУ. Викладає есеїстику, креативне письмо, репортажистику, публічні комунікації та ін.
Групу кураторки набрано
Редакторка, журналістка, перекладачка. Відповідальна редакторка та кураторка серії творів Ернеста Гемінґвея та Террі Пратчетта у «Видавництві Старого Лева».
Групу кураторки набрано
Літературознавиця, мовознавиця, викладачка Києво-Могилянської академії, авторка численних наукових праць із лексичної семантики та лінгвокогнітології.
Групу кураторки набрано
Письменниця, менторка з творчого письма, громадська діячка, культурологиня. Авторка книг в історичному, пригодницькому та фантастичному жанрах («Шпигунки з притулку “Артеміда”», «Куба-якої-не-було», «Витязь і Вірлиця», «Привиди готелю “Едельвейс”»).
Реєстрація
Як відбувається навчання
Навчаємося двічі на тиждень. Відеозаписи занять ви зможете переглянути з будь-якої точки світу в зручний для вас час.
Протягом року ви постійно отримуватимете завдання та розгорнутий фідбек від професіоналів. Усі завдання розроблені для покращення навичок письма.
Ви працюватимете зі своїм куратором, отримуватимете індивідуальні консультації, підтримку та рекомендації.
За рік підготуєте рукопис своєї книги, який розглянуть топові українські видавництва.
Ця програма для тих, хто
Реєстрація
Графік навчання
Навчаємось онлайн
Навчаємося на зручній платформі App.Litosvita. Вебінари проходять у Zoom. Якщо ви пропустите онлайн-трансляцію, то зможете переглянути відеозапис із будь-якої точки світу в зручний для вас час.
Коли
1 жовтня 2025 року − 26 вересня 2026 року (заняття з 19:00 до 21:00 у будні)
Програма підтримки після завершення навчання
Після закінчення навчання у вас буде можливість продовжити працювати над своїм рукописом за нашої допомоги. Ми пропонуємо кураторський супровід, додатковий книжковий пітчинг та зустрічі-підтримки.
Вартість
У вартість входить:
- повна навчальна програма (84 заняття — 168 годин)
- кураторство протягом усієї програми (зокрема 5 індивідуальних консультацій)
- розгляд вашого рукопису видавництвом і фідбек
- відеозаписи лекцій та презентації (доступ протягом року після завершення програми, до 26.09.2027)
- закрита група учасників і неформальне спілкування в спільноті
- книжковий пітчинг і можливість презентувати свій текст перед представниками найбільших та найпопулярніших українських видавництв
- фірмовий мерч та подарунки
- сертифікат
Реєстрація
Відгуки
Ідея книги з’явилася давно, залишалось лише написати її. Я сідав і писав окремі розділи, абзаци та речення. Так вони й жили у файлах, мігрували на новий ноут, коли старий ставав неактуальним. А потім на наступний ноут. Я неспішно прогулювався поміж локацій KyivBookFest. Банер повідомив про Річну програму Litosvita, а Богдана Романцова й Ростислав Семків зі сцени розповідали, що це саме та програма, де ти не просто дізнаєшся, як писати, але можеш справді написати та видати власну книгу. Через рік я закінчив роман. А далі завдяки видавництву трохи більше ніж за пів року він набув фізично-паперової форми в просторі та часі.
Вчитися потрібно навіть тоді, коли здається, що ви вже все вмієте. Бо прірва між вмінням та реальною спроможністю — наприклад, навичкою «щось там шкрябати» і впертістю написати та видати роман — інколи здається нездоланною. А Litosvita якраз допомогла конвертувати моє розпливчасте «я вмію» в концентроване «я можу».
Що мені дав цей курс: дієвий фреймворк для написання рукопису; знайомства та підтримку спільноти; структуровану інформацію і практику: від теорії письменницької майстерності до «кухні» книжкового ринку; краще розуміння себе, більше впевненості у своїх силах; загальний розвиток і натхнення; омріяний результат — видана книжка. Litosvita — це любов. Вдячна всій команді школи та колегам по навчанню!
Я прийшла до Litosvita за колом друзів у літературі та щоб вийти зі ступору. Але я зрозуміла, що насправді я інтровертка, хоч і пишу відверті книги. Тому навчання в Litosvita стало для мене більше шансом зрозуміти себе.
Бо допомогла: стати більш упевненою, ніж я була торік; більше читати, ніж я звикла. Більше писати, ніж я звикла; налагодити продуктивний процес; отримати професійний фідбек і перших бета-читачів; перестати боятися коментарів і порад щодо покращення. Та найголовнішою перевагою програми є підтримка студентів, яка за бажанням може продовжитися навіть після завершення програми. Завдяки цьому мені нарешті вдалося дописати першу чернетку рукопису.
Це й теоретичні знання від лекторів, і мотивація через дедлайни, і зворотний звʼязок від кураторки. У мене це була неперевершена Богдана Романцова. Я не знаю, чи вистачило б мені самоорганізації самому написати цю книжку — без допомоги Litosvita. Тож я дуже вдячний Річній програмі. А ще це просто чудове проведення часу із класними людьми. До того ж інші учасники програми потім виростуть, стануть потужними письменниками, а я зможу хвалитись, що це мої «одногрупники» і я пам’ятаю їхні перші невпевнені спроби. Хіба це не класно?
У вигляді спільноти, крутих лекторів і знань, що стали помічними в процесі написання, чітких дедлайнів, які я не звикла порушувати. Це допомагало організувати себе й робочий процес. І, напевно, найважливіше — це опора в обличчі мого куратора Ростислава Семківа. Він для мене є великим авторитетом. Тому всі його коментарі щодо ідеї та тексту стали справжнім скарбом. А його похвала додавала впевненості. Я часто кажу, що Litosvita дала мені рейки, а я лише сіла в потяг і відповідально поїхала за маршрутом «Ідея — Рукопис».
Дуже допомогла робота з куратором, Ростиславом Семківим. Мабуть, взаємодія з куратором, який глибоко занурюється у ваш текст, — це найважливіша частина навчання на Річній програмі. Він же допоміг знайти видавця — «Темпору».
Протягом написання рукопису я переконалася у двох речах: я маю багато теоретичних знань, але гадки не маю, як їх структурувати й найефективніше використати у своєму тексті; я гадки не маю, що робити з рукописом, коли його завершу. І якщо на Річну програму я прийшла абсолютно розгубленою людиною, яка навіть не вірила до кінця, що таки допише «Двоповню», то випустилася із чітким баченням тексту та планом того, як шукатиму видавця і промотуватиму майбутню книжку.
Після «Літературної школи в Карпатах» я записалася на «Курс письменницької майстерності», що тривав кілька місяців, а потім на «Річну програму письменницької майстерності». Усе це створювало для мене рамку, стимули й дедлайни, щоби писати роман і далі. Навіть як людина, що закінчила магістратуру з філології, про багато речей я почула вперше. Я дуже вдячна Богдані Романцовій, Ростиславу Семківу, Мирославу Лаюку, які були моїми кураторами на різних етапах. Дякую за чуйність та професійність.
Скажу відверто, якби не Річна програма від Litosvita, не було б не тільки «Толіків», але і Юлії Мак як авторки. Це зовсім новий етап мого життя. На курсі я отримала три головні пункти — дедлайни, теорію створення рукопису та велике бажання писати.
Я прийшла на Річну програму аматоркою, а вийшла людиною, що за кілька місяців опісля підписала договір на видання першої книги. Гадаю, це щось та і значить. Насправді коли я розпочинала навчання, у мене вже був на руках рукопис. Клішований, сирий, з персонажами, що вибивалися з характерів. Тож важко переоцінити всю цінність лекцій та практичних, завдяки яким я краще зрозуміла правила гри та й узагалі відкрила для себе чимало тонкощів літературного процесу. Також неймовірно значущими для мене стали поради надзвичайно чуйної кураторки Богдани Романцової, яка підтримувала, скеровувала й надихала допрацьовувати до ідеалу кожну божу деталь.
Писати роман я почав під час першого ковідного локдауну. Частково його події вплинули на тему. Але перший рукопис був відверто слабкий: занадто багато уваги приділено фантастиці, а не психології та переживанням. Коли я перечитував його, зрозумів, що це не те, і почав другий підхід, залишивши тільки окремі ідеї. Програма мені допомогла з дисципліною. Я потребував перебування в оточенні людей, які пишуть, щоб не втрачати бажання писати. Спілкування з різними людьми, обговорення ідей і стилістичних прийомів додало роману більшої густоти й насиченості на різних рівнях. Книга перестала бути простою історією, а перетворилася на роздуми, що зʼявлялися під час розмов.
Перше, чому вони навчили, — це слухати, що відбувається навколо, а також слухати себе й не соромитися виписувати почуте. Річний курс навчив не тільки писати, а працювати зі словом і текстом. Він розчинив переді мною «ящик Пандори» — українську літературу. Не ту, яку нав’язували, як сіно, що не має смаку, але треба жувати (вибачте, але такий мій шкільний досвід). А ту унікальну, надзвичайно різноманітну, відверту, сміливу, ризиковану.
Після курсу почав серйозно (сподіваюся) писати, змінив місце роботи. Моєю кураторкою була Світлана Стретович. Невимовно вдячний їй за всі консультації, поради щодо сюжетних поворотів. Точково вплинув досвід Марини Манченко — взорувався на неї як на випускницю Litosvita, яка змогла. Важливою частиною курсу є інші студенти. Тамтешня публіка досить начитана, чого годі знайти деінде. На практичних, коли маєш змогу озвучити тексти, таке оточення допомагає.
Ще на знайомстві з кураторкою я сказала, що прийшла на програму й за дедлайнами. Мені було важливо планувати та мати графік, за яким треба комусь показувати написане — 25 %, 50 %, 100 %. Це найкращий підхід для мене, бо мені треба мати ці дедлайни та відповідальність. І ще один важливий момент — у мене нарешті з’явилася письменницька спільнота. Наше «Видавництво Відмова». Люди, з якими нас об’єднала Litosvita, з якими можна було говорити про письмо, літературу, підтримувати одне одного, радитися щодо питань із сюжетом і писати разом — буквально. Ми відразу почали влаштовувати письменницькі спринти, писати разом у зумі. Це дуже допомагає організуватися та виділити час на письмо щодня.
Якісний контент і класні куратори, які буквально за руку проводять тебе крізь усі перешкоди на шляху до майбутньої книги. Це — максимальна підтримка, натхнення і дуже слушні поради щодо того, що ти пишеш. І цей людський ресурс у Litosvita виключно екологічний та професійний.
Я потрапила на «Річну програму письменницької майстерності» з думкою навчитися писати оповідання, а написала два романи, один із яких уже вийшов друком, а другий — готується до публікації. Неймовірний драйв і навчання від цікавих і досвідчених лекторів. А найважливіше — підтримка кураторів та колег по групі.
Вибір ментора/менторки — це передовсім про довіру, але також і про знання себе й того, про що хочеш написати. Я хотіла написати книжку від імені підлітка, але була не впевнена, чи підберу правдоподібний тон. Тож довго думати мені не довелося: Ольга Купріян, досвідчена авторка, а також критикиня дитячих та підліткових книжок. Наші онлайн-зустрічі чимось нагадували психотерапію, але для письменників: коли ти приходиш із плутаниною думок у голові, а тобі допомагають вибудувати їх у лінію, встановити причинно-наслідкові зв’язки, підсвітити твої «сліпі зони», у чомусь — допомогти зустрітися з реальністю, у якій твоя ідея не така вже й геніальна, але й підтримати в пошуку свого голосу.
Ростислав Семків спрямовує процес писання таким чином, аби виявити його недоліки й багаторазово підсилити сильні сторони насамперед у розрізі магістрального задуму та поставленої мети. Не менш аніж на незручні (й тим корисніші) запитання, що засідають у голові і стають важливими дороговказами в роботі, пан Ростислав щедрий на похвалу. Він створює переконливе відчуття, що можливо все, — і це відчуття надихатиме вас довести текст до кінця в рамках курсу або й поза його межами.
Галина уважна, емпатійна та дуже залучена в процес. Щоразу я з великим нетерпінням чекала на консультації та щоразу це було цінним для мене: поміченими сильними моментами в тексті, питаннями щодо неточностей, обговоренням ідей та сюжетних поворотів, але ще й тонкою, беззаперечною емоційною підтримкою Галини. Якби треба було знову обрати куратора чи кураторку, то я не думала б ні хвилини. Радію за кожного та кожну, хто опиниться в полі професійної та персональної підтримки Галини.
Я пішла на Річну програму саме для того, щоби попрацювати з Ростиславом Семківим — і це рішення виявилося одним із найкращих. Ростислав Семків — професіонал, наділений емпатією до людей, які пишуть і які далеко не професіонали. Він дав мені потужну моральну підтримку й допоміг повірити в те, що все вийде. Усі його коментарі та поради щодо тексту були чіткими, доречними й делікатними (що дуже важило мені особисто, бо слухати критику своїх текстів для початківця — це нелегко). З Ростиславом Семківим я навчилася спокійно працювати над недоліками тексту, бачити переваги і продуктивно обговорювати рукопис, до того ж із гумором.
Вона ідеально підійде тим, кому потрібна підтримка та заряд мотивації для написання книги. Хоча пані Оксана й не письменниця, але має великий досвід у сфері книговидання, тому як професійна бета-рідерка дає корисні поради та фідбек. Вона вболіває за своїх підлеглих і це неймовірно заряджає писати далі. А ще вона допоможе з порадами, як просувати книгу.
Мої тексти ставали кращими після кожної консультації. Він вказував на помилки та прогалини в сюжеті, радив, як краще розкрити персонажів та показати їхній характер. Та найважливіше: допоміг мені зрозуміти, про що я пишу й що намагаюся донести. Після зустрічей із ним я виходила натхненна та вмотивована писати. І розуміла, у якому напрямку рухатися далі.
Натхнення, гумор, цінні приклади із життя та багато-багато корисних порад щодо роботи з текстом саме для маленьких читачів — це все про роботу з моєю кураторкою Ольгою Купріян на «Річній програмі письменницької майстерності». Щиро дякую Олі та Litosvita за насичений літературний рік, неоціненний досвід та енергію творчої спільноти.
Остап Сливинський мені видався чуйним і дуже уважним ментором. Він не діяв за принципом: «Ось тут краще так, а ось тут — так», він радше вслухався до моїх пошуків, ішов зі мною моєю ж дорогою, звертаючи увагу на те, що може бути помічним або надихаючим. Так мій шлях писання став більше означений, більш впевнений радше ніж керований кимось/чимось. Остап казав: «Подивися, ось тут що, можливо, ця книжка тобі б стала в пригоді?». І я читала, я шукала відповіді на поставлені ним запитання. І досі, уже майже рік минув від програми, а я відчуваю менторську підтримку Остапа в безмежному просторі власного письма, який я віднайшла разом із ним та його підтримкою.
Ольга Войтенко — не тільки чудовий куратор, а і прекрасна людина. Наше спілкування відбувалося в дуже комфортному форматі, більше схоже на дружбу. Це не та людина, яка буде ходити навколо, а в лоб вкаже на помилки. Я дуже ціную те, що вона казала правду, навіть якщо я не великий фанат критики. Але вона не просто вказувала на помилки, а й підказувала їх рішення. Я прийшла до неї чистим листом, а завдяки нашій співпраці моя сира ідея обросла величезною кількістю деталей, поворотів. Ольга Войтенко не зробить нічого за вас, а підкаже куди рухатися далі й на що звернути увагу. Для тих, хто планує писати young adult, підліткову літературу або фантастику — однозначно раджу пані Ольгу.
Чималу роль відіграла в цьому моя кураторка — Оксана Зьобро. Я отримала стільки теплоти й підтримки, так багато глибокої та щирої зацікавленості в тексті, скільки ніяк не очікувала знайти. Пані Оксана була уважна до найменших деталей моєї оповіді, біографій та характерів героїв, логіки сюжету. Кожна консультація ставала для мене поштовхом і джерелом нових питань до історії. А через них і нового натхнення. Окремо я вдячна за контакт після курсу. Пані Оксана продовжує цікавитися і підтримувати, дарувати натхнення і після закінчення курсу.
Вам також буде корисно
Школа творчого та професійного письма
Заснована у 2013 році в Києві.
32 600 студентів з 18 країн світу.
Понад 200 випускників видали свої книги та отримали схвальні відгуки й перемоги в літературних конкурсах.
Наші лектори — найвідоміші українські письменники, літературознавці, літературні критики, видавці, редактори, перекладачі, копірайтери, журналісти та представники інших креативних професій.