Історія української літератури

Програма курсу

• Класичний трикутник історії української літератури: Шевченко, Франко, Леся Українка
  • • як складався канон української літератури і хто в нього входить;
    • Григорій Сковорода та Пантелеймон Куліш як зразок європейської орієнтації літератури;
    • чому Шевченко став поетом номер один («Кобзар», «Гайдамаки», «Гамалія», «Щоденник»;

    • націєтворче мислення Івана Франка та мала проза письменника;
    • драматичні поеми Лесі Українки в сучасному осмисленні.
• Жіночий літературний дискурс на зламі століть (сер. XIX – п. XX ст.)
  • • патріархальне суспільство та передумови появи жінки-авторки;
    • класикиня у 25 або проза Марка Вовчка: яка вона і чого прагне літературна героїня;

    • знакові процеси для звучання жіноцтва в українській літературі;
    • самоствердження жінки у новелах Ольги Кобилянської.
• Модернізм в українській літературі
  • • початки українського модернізму: екзистенційні теми злочину, вини, спокути у текстах Василя Стефаника;
    • розвиток почуттів, зміна внутрішнього стану героя як рушій сюжету в творах Михайла Коцюбинського;
    • на чому поставав та чому протистояв український модернізм: риторика «Української хати» та ніцшеанство Миколи Євшана;

    • «Поезія в прозі» Гната Хоткевича та «В царстві Сатани» Микола Яцків як спроба оновлення української прози;
    • фокус психології та прагнень героїв у малій прозі Володимира Винниченка.
• Будинок «Слово»: угрупування та напрямки літературного Харкова 20-30 років
  • • багатоголосся будунку «Слова» та його історія;
    • новатор Микола Хвильовий та Літературна дискусія 1925-1928 рр;

    • лірика переслідуваних поетів Євгена Плужника та Володимира Сосюри;
    • вціліліла доля Остапа Вишні та Миколи Бажана: творчі пошуки і життєвий вибір.
• Пошуки українського авангарду
  • • маніфести футуризму та проголошення нових шляхів розвитку літератури Михайлем Семенком;
    • аналітичний підхід до власної персони (Гео Шкурупій);

    • індустріалізація літератури і зміна синтаксису як зміна психіки («Авангард» Валер’яна Поліщука).
• Інтелектуальний роман: імена, тексти, особливості
  • • інтелектуальний роман як особливий жанр;
    • виклик літературі у розвитку сюжетів Валер’яна Підмогильного («Місто», «Невеличка драма»);

    • виміри безґрунтянства у романах Віктора Домонтовича
• Вакуум соцреалізму другої половини ХХ ст.
  • • формування замкнутої естетичної моделі радянського мистецтва «Партія веде!»;
    • патріотизм, гуманізм і служіння народові у прозі Олеся Гончара;

    • поза межами соцреалістичного канону – оптика національного та загальнолюдського (Олександр Довженко «Україна в огні», «Щоденник», «Зачарована Десна»);
    • Павло Загребельний: історичні теми у межах герметичного розвитку літератури.
• Література еміграції ХХ ст.
  • • тип ліричного героя після поразки національно-визвольної революції та тексти учасників Празька школи (Юрій Дараган, Євген Маланюк, Леонід Мосендз, Олег Ольжич, Наталя Лівицька-Холодна, Олена Теліга та ін.);
    • чому ми не хочемо повертатися до СРСР: романістика Івана Багряного («Тигролови», «Сад Гетсиманський»);

    • Україна світові: геноцид нації (роман «Марія») та питання продовження роду (трилогія «Волинь») в романах Уласа Самчука.
• Постмодернізм: що цитують українські письменники
  • • Умберто Еко: постмодерні літературні прояви у світовій літературі;
    • «Станіславський феномен» та його головні тексти;

    • цитатність і структура тексту в тексті у романах Оксани Забужко;
    • лабіринти, карнавали романів Юрія Андруховича.
• Актуальна література 2020-х: як писати ідентичність, а написати класичний роман
  • • проза травми, проза ідентичності і література прямого соціального впливу: чого очікують від літератури 20-х і чого не слід чекати;
    • сплетіння історичних постатей та історичного часу в романі Софії Андрухович «Амадока». Як після 24 лютого змінилися українські книжки про війну;

    • література інтертеймент: як розважає актуальна література.