Блог Litosvita

Історії випускників Litosvita: Тетяна Саніна

Успіхам наших студентів ми страшенно тішимось і хочемо поділитися з вами. 

Сьогодні розповідаємо про випускницю Річної програми Litosvita, викладачку Києво-Могилянської академії, сімейну медіаторку та авторку роману «Танець дикобразів» Тетяну Саніну. 

Про дорогу до письменництва.  


Уперше свідомо захотілось написати цілісну історію під час відпустки на Корсиці два роки тому. Біля нас жив цікавий, як на мене, сусід. Він здавався таємничим і я знічев’я міркувала хто він, чим заробляє на життя. Так у мене народилась історія про нього, яку хотілось записати. Бажання було таким сильним, що я, людина, котра звикла друкувати всліпу на клавіатурі, робила це одним пальцем на планшеті. З цього вийшло непогане оповідання і я вирішила, що хочу писати й далі, а для цього потрібно повчитись. На наступний день по поверненню з відпустки я отримала запрошення від LITOSVITA на Річну програму. Схоже, це був знак :)

Про літературні впливи.


Мені подобаються сучасні авторки – Маргатер Етвуд, Елізабет Гілберт, Ханья Янагіхара, Елена Ферранте. Думаю їхні твори на мене суттєво вплинули уже в свідомому віці, коли я замислювалась над тим, як би я могла писати, і надихнули почати.


Про процес написання. 


Я певний час, може з рік, виношувала ідею описати в художньому вигляді те, чим я займаюсь, – сімейною медіацією. В нашій роботі достатньо драми і окрім всього мені хотілось, щоби побільше людей дізналось про цей прекрасний процес, який допомагає домовлятись у складних випадках. І оскільки у цього процесу є чітка структура, то мені було досить легко почати писати. Я обрала стандартну історію, з якою приходить багато пар і дещо прикрасила її. Спочатку розділила глави відповідно до перебігу стандартного процесу медіації, а потім пересипала їх спогадами і відгалуженнями в життя героїв.

Створила «біблію героїв» з портретами головних персонажів. Шукала їхні фото в Інтернеті, думала на кого вони мені найбільше схоже. Щоби «бачити» їх, зберігала фото в файлі з героями. Там же зберігались данні по ключових датах, зв’язках і короткі характеристики. Після створення «біблії» писалось легше – я добре уявляла героїв, їхні характери і зв’язки між ними.

Однак так сталось, що деякі герої не схотіли іти тим шляхом, який я їм пропонувала. Один із ключових героїв спочатку замислювався як другорядний, але з перебігом подій довелось його поглибити і вивести в ключові особи, бо він проявився в моїй голові під час чергового діалогу з головною персонажкою. Тепер їх стало двоє – головних. Це сильно вплинуло на задумку, але я зорієнтувалась походу справи. Були моменти, коли текст починав мене вести і було важко відірватись, аж доки не наставало насичення і я розуміла, що глава закінчилась.

От починати главу було важко майже завжди. Для мене працював лайфхак – спочатку писати спрощений текст-кістяк. Це дозволяло ступати на полотно глави без страху потоптатись і зняло вимогу писати одразу красивий художній текст. Я дозволяла собі «наслідити», бо я знала – потім все одно повертатимусь, щоби переробити, наситити деталями або навіть повністю змінити. Для мене важливо було запустити процес, а далі я уже втягувалась і творчо бродила полотном не боячись на ньому проявлятись. 


Про шлях до видання.


У рамках Річної програми LITOSVITA рукопис було спрямовано у видавництва. Два з них написали схвальні відгуки, але відповіли, що наразі не готові друкувати. Тож я розуміла, що рукопис непоганий, та треба шукати того, хто би видав.

У пошуках видавництва натрапила на Літагенцію OVO і відправила їм рукопис на рецензію. Вона була третьою схвальною і я остаточно переконалась, що книга варта уваги, а отже, це лише питання часу знайти видавництво (може трохи наївна була, але вже як є).

Тож я вирішила запастись терпінням, поки літагенція щось шукає чи поки не зміняться обставини з Covid-19. Досить швидко мені поталанило і надійшла пропозиція підписати договір з видавництвом, яке готувалось видавати серію авторів початківців.

Щоби встигнути підготувати рукопис до Книжкового Арсеналу почався забіг із редактурою, версткою, коректурою та іншими супутніми подіями. В якийсь момент набридло вносити безкінечні правки в редактуру, вичитувати коректуру, домовлятись та передомовлятись про оформлення обкладинки, хотілось припинити все це і видати книгу як є – з помилками, недосконалу, сиру. Аби лиш припинити чекання. Але зрештою всі турботи забулись, коли я взяла книгу до рук.

Замовляйте роман Тетяни Саніної за посиланням 


І реєструйтесь на Річну програму Litosvita, де ви будете писати книжку під кураторством відомих письменників.